ru ua
Режим роботи
Пн-сб з 9:00 до 20:00
Нд з 9:00 до 19:00
Розгорнути навігацію
Записатися на прийом

Мезіальний прикус: 3 форми порушення розвитку щелепи

Мезіальний прикус (по-іншому явище ще називають прогенією, мезіооклюзією) – це аномалія, при якій нижня щелепа зміщена вперед, її зуби перекривають верхні. У залежності від форми, можливе також утворення зворотної сагітальної щілини – проміжку між рядами різців. Аномалія лікується, ігнорувати її не потрібно, інакше можливі серйозні негативні наслідки для здоров'я. Розглянемо основні види мезіального прикусу, причини його появи та способи корекції.

Характерні ознаки

Впізнати людину з прогенією можна навіть візуально за поставою й особою. Річ у тому, що скронево-нижньощелепний суглоб повязаний із хребтом, при патологіях прикусу спостерігається порушення балансу тіла. У випадку з прогенією воно трохи нахилене назад, а тазові кістки, навпаки, висунуті вперед.

Лицьові ознаки мезіального прикусу, які помітні візуально, такі:

  • випнуте масивне підборіддя;
  • збільшена нижня губа;
  • виражені носо-губні складки.

Часто аномалія обумовлена гіпертрофією (збільшенням у розмірі) нижньої щелепи, що й надає зовнішності людини впізнавані специфічні риси.

Якщо оглянути будову зубів більш детально, то помічається ще одна поширена ознака: нижні зуби частково закривають верхні. Така аномалія буває ізольованою, але також може поєднуватися і з іншими порушеннями. Наприклад, нерідко при мезіальному прикусі зустрічається неправильне розташування різців.

Ще однією рисою, властивою для цієї патології, є періодичні болі в ділянці нижньощелепного суглоба. Коли відкривається рот, звучить клацання. Таке явище обумовлене неправильним співвідношенням частин кісток, нерівномірним розподілом навантаження при жуванні.

Причини розвитку прогенії

Мезіальний прикус у дитини утворюється буквально з народження. Патологія може проявитися на молочних зубах, але також стає помітною і після їх зміни. Щоб не запускати проблему, рекомендується починати корекцію вже при перших ознаках. Чим раніше вжити необхідних заходів, тим легше усунути патологію.

Причини розвитку мезіального прикусу можуть бути різні:

  • спадковість;
  • негативні фактори в період внутрішньоутробного розвитку;
  • родова травма;
  • раннє видалення молочних різців або затримка їх випадання;
  • хронічні запалення в носогорлі;
  • шкідливі звички (наприклад, смоктання пальців);
  • рахіт. Ця хвороба є причиною порушення формування лицьових кісток.

Варто уважно спостерігати за дітьми, якщо в когось із батьків теж мезіальна оклюзія, зокрема якщо з дитинства немає видимих ознак порушень розвитку щелепи.

Травми щелепи, рання втрата молочних зубів (внаслідок карієсу, наприклад) теж призводять до прогенії.

Етіологія мезіального прикусу не завжди обумовлена однією причиною. Наприклад, аномалія розвивається при поєднанні спадкових і негативних факторів впливу на кістки лицьового скелета в період активного росту.

 Види та форми патології

Аномалія класифікується за природою походження. Виділити можна такі види мезіального прикусу:

  • істинний. Прогенію можна визначити в ранньому дитинстві, оскільки вона має вроджений характер. При істинному мезіальному прикусі нижня щелепа візуально крупніше, її зуби перекривають верхні;
  • помилковий. Найбільш часто аномалія обумовлена неправильною роботою жувальних м'язів. Вона проявляється також через проблеми в період зміни зубів.

Ще лікарі виділяють комбінований вид патології, при якому вона має поліетіологічну природу.

Варто зазначити, що в залежності від розташування щелеп є такі підтипи:

Тип

Ознаки

Глибокий мезіальний прикус

У такому випадку верхні різці більше ніж на 50% виступають над нижніми. Розрізняють ще зворотний глибокий прикус. У такому разі нижні зуби виступають над верхніми. Обидва типи патології супроводжуються травмами слизової та швидким руйнуванням передніх зубів.

Прямий мезіальний прикус

При такому порушенні різці змикаються точно край у край. Супроводжується ця аномалія підвищеною стертістю зубів.

Перехресний

При цій патології зуби заходять один на одного з боків й у фронтальній частині. Такий стан призводить до проблем із травленням, до утруднення дихання, порушень дикції.

Відкритий мезіальний прикус

У такому разі зубні дуги взагалі не контактують. Ця форма найбільш важка. Небезпека в тому, що через фізіологічно неправильне положення щелепи лицьові м'язи знаходяться в постійному тонусі, а це негативно позначається на дикції, дихальній функції, призводить до деформації нижньої третини обличчя (вона подовжується).

 

В останньому підвиді патології розрізняють два прикуси: передній і бічний. У першому випадку спостерігається повна відсутність контакту між фронтальними різцями. Бічний прикус – більш рідкісна форма аномалії. При ній нижні та верхні жувальні зуби не контактують.

Розбираємося в наслідках

Мезіальний прикус тягне за собою естетичні проблеми. У людей з цією патологією спостерігається сплощений профіль, а нижня щелепа більш масивна.

Крім того, через неправильну оклюзію порушується жувальна функція, неправильно працює скронево-нижньощелепний суглоб. Через погано подрібнену їжу виникають проблеми з шлунково-кишковим трактом, які переростають у хронічні захворювання. Неправильний розподіл жувального навантаження призводить до розвитку дегенеративно-дистрофічних уражень пародонту, навіть можуть стиратися перший час зуби.

До негативних наслідків можна віднести також неправильну роботу лицьових м'язів, що обумовлено порушенням функцій щелепного апарату. Такі відхилення тягнуть за собою проблеми зі змиканням зубів і неправильне положення язику. Розвиваються дефекти мови.

Якщо буде потрібне протезування, мезіальна оклюзія може стати перешкодою. Наприклад, установка мостоподібних протезів або імплантів часто просто неможлива.

Вплинути на формування нижньої щелепи без операції можна лише до 12 років, звернувшись до лікаря-ортодонта. Потім лицьові кістки стають міцнішими та менш податливими. Через це усунення аномалії вимагає більш серйозних підходів. У дорослих змінити прикус при істинному мезіальному варіанті може тільки операція.

Особливості діагностики

При наявності скарг людям із мезіальною оклюзією слід звернутися до лікаря. Обстеження проводяться різними способами. Спочатку лікар візуально оцінює масштаб. Огляд дозволяє встановити серйозність проблеми. З метою з'ясування причин та ступеня інтенсивності порушень вдаються до додаткових методів діагностики:

  • панорамна, телерентгенографічна;
  • КТ;
  • електроміографічна.

Ці дослідження допомагають визначити співвідношення розмірів верхньої та нижньої щелеп, стан м'язів обличчя, нижньощелепного суглоба. На підставі результатів розробляється план лікування, підбираються способи.

Особливості корекції

Зміна мезіального прикусу – процес тривалий. Методи залежать від ступеня аномалії, віку людини. Вони підбираються в індивідуальному порядку. Усі способи ортодонтії поділяються на 2 види: консервативні й хірургічні. Другі містять:

  • носіння брекетів;
  • використання активаторів росту;
  • масаж;
  • вправи.

У складних ситуаціях для дорослих пацієнтів показана операція.

Особливості лікування в дітей

Як ми писали вище, вплинути на прикус і формування щелепи без операції можливо до 12-річного віку. Для цього використовують такі заходи:

  • трейнери мезіального прикусу;
  • пластини;
  • активатори;
  • брекети.

Вплив цих методів направлений на активацію зростання верхньої щелепної кістки. Якщо діагностована гіпертрофія нижньої, то використовують апарати, які стримують розвиток. Нерідко прогенія супроводжується дефектами мови. У таких ситуаціях додатково прописують заняття з логопедом, який розвиває артикуляцію для стимуляції лицьових м'язів. Вправи спрямовані на те, щоб щелепа зайняла правильне анатомічне положення.

Відчутний ефект забезпечує міогімнастика. Спеціальні вправи тренують м'язи, сприяють їх зміцненню, формуванню правильної артикуляції. Гімнастику виконувати слід під контролем лікаря, спроби впоратися з прогенією своїми силами можуть спричинити посилення аномалії.

До хірургічних втручань при виправленні мезіального прикусу практично не вдаються. У дітей кістки досить пластичні. Вправ і гімнастики зазвичай достатньо.

Корекція патології в дорослих

Якщо лицьові кістки вже сформувалися, то на усунення патології потрібно більше зусиль і часу. Як виправити мезіальний прикус? Способи підбираються в залежності від форми патології. При істинній мезіооклюзії рекомендують операцію. У ході втручання змінюють положення нижньої щелепи. У більшості випадків операція є єдиним варіантом розв’язання проблеми.

При помилковій або комбінованій мезіооклюзії виправити прикус можна брекетами або капами. Період лікування тривалий, може займати до 2 років, але дає стійкий ефект. Після зняття брекет-систем пацієнту прописують носіння ретейнерів і кап, які утримують щелепу та зуби у фізіологічно правильному положенні. Цей захід спрямований на запобігання рецидиву.

Також при лікуванні використовують спеціальний апарат мезіального прикусу. Його рекомендують при глибокій різцевій прогенії. Носіння апарату сприяє переміщенню верхніх зубів вперед, а застосування накусочної пластини стимулює роз'єднання прикусу на передніх різцях.

Способи профілактики

Розглядаючи, як виправити патологію, стає зрозуміло, що процес це складний і тривалий. Однак запобігти розвитку можна. Особливо профілактика мезіального прикусу актуальна для дітей, у яких спостерігається схильність на тлі спадковості.

Правила прості:

  • перешкоджати появі таких шкідливих звичок, як смоктання пальців або іграшок;
  • не дозволяти гризти тверді круглі предмети (ручки, олівці);
  • стежити за поставою.

На першому році життя малюка слід пильну увагу приділити профілактиці рахіту. Сонячні ванни, вживання вітаміну D та правильне харчування – обов'язкові заходи. Також важливо стежити за здоров'ям зубів. При перших ознаках карієсу потрібно приступати до лікування, не допускаючи втрати різців. У ранньому віці ця проблема стає причиною порушення положення щелепи. Ще потрібно стежити за загальним здоров'ям. При хронічних запаленнях носоглотки виробляється звичка дихати ротом, від цього порушується оклюзія.

У статті ми детально розібрали, чи можна виправити мезіальний прикус, як взагалі відбувається корекція, чим небезпечна ця патологія. Зазначимо, що будь-яку проблему легше усунути на ранніх стадіях. Якщо спостерігаються порушення положення щелеп стосовно одна одної, є спадкова схильність до прогенії, не варто відтягувати візит до ортодонта. Сучасна медицина успішно справляється з подібною аномалією, допомагає повернути красу та вберегти здоров'я зубів.

Питання: У статті згадується, що мезіальний прикус може формуватися ще в період внутрішньоутробного розвитку під впливом негативних факторів. Про які фактори йдеться, що може спричинити порушення в положенні щелепи плода?

Відповідь: До негативних факторів, які можуть призвести до розвитку мезіального прикусу ще на стадії внутрішньоутробного розвитку, належать удари та травми живота.

Дата: 20 лютого 2021
×
Зворотній зв'язок

Запис на прийом

Мы используем основные и сторонние файлы cookie в целях повышения удобства пользования этим сайтом и получения информации о взаимодействии пользователей с его содержимым. Закрыв это сообщение, вы тем самым соглашаетесь с использованием нами файлов cookie.