ru ua
Режим роботи
Пн-сб з 9:00 до 20:00
Нд з 9:00 до 19:00
Розгорнути навігацію
Записатися на прийом

Неврит трійчастого нерва: як проявляється й усувається хвороба

Неврит трійчастого нерва – одна з найчастіших причин так званого лицьового болю. Трапляється у 2-3 випадках на 10 тис. осіб. Виникнути хвороба може в різному віці. Найчастіше на неї страждають дорослі, і переважно це жінки.

Захворювання істотно знижує якість життя хворого, тому вимагає клінічного лікування. Підхід до терапії повинен бути комплексним як з боку лікаря, так і з боку пацієнта.

Трійчастий нерв: що собою являє, його запалення

Трійчастий нерв – найбільший серед 12 парних черепних нервів, які пов'язують стовбур мозку з периферичною іннервацією щелепно-лицевої ділянки. Він має таку назву через свою будову, оскільки складається з трьох гілок: очноямкової, верхньощелепної та нижньощелепної. Цей нерв є змішаним, тобто має рухові й чутливі волокна. Контролює рухову активність м'язів, особливо тих, що відповідають за рухливість нижньої щелепи. Забезпечує больову, температурну, смакову чутливість іннервованих зон.

Неврит (невропатія) трійчастого нерва – це запалення, яке вражає його гілки. Цю назву часто застосовують як синонім терміну «невралгія трійчастого нерва», що дослівно означає «нервовий біль». Але це не зовсім точно, тому що запалення не є головним причинним фактором невралгії.

Чому виникає захворювання

Згідно з МКХ 10, неврит трійчастого нерва очолює список уражень цієї пари черепно-мозкових нервів. Спровокувати розвиток захворювання можуть різні фактори:

  • компресії кровоносної судини на нерв;
  • компресія нерва пухлинним новоутворенням;
  • його пошкодження внаслідок травми обличчя, зокрема перелому щелепи, інсульту, хірургічного оперативного втручання;
  • різні стоматологічні маніпуляції – виникати хвороба може й після видалення зуба;
  • інфекційні захворювання – герпес, ангіна, тонзиліт;
  • інтоксикація організму;
  • різке переохолодження;
  • сильний стрес;
  • порушення гормонального фону – особливо часто розвивається хвороба в I триместрі вагітності;
  • цукровий діабет;
  • синусити, отити;
  • інфекції зуба.

У залежності від етіологічного фактора існує класифікація захворювання: виділяють травматичний та інфекційний неврити. Вражатися можуть різні ділянки нерва: верхні луночкові, язиковий, щічний, нижній луночковий, великий піднебінний та ін.

Симптоматика хвороби

Основні симптоми – постійні болі, іноді печіння, поколювання, оніміння в ділянці іннерваційного нерва.

Діагностика захворювання

Лікар-невролог проводить огляд пацієнта, збирає анамнез, перевіряє основні рефлекси: мандибулярний, рогівковий, надбрівний. При пальпації точок місця виходу трійчастого нерва з'являються больові відчуття. У деяких випадках можуть знадобитися додаткові лабораторні та інструментальні обстеження:

  • вимірювання артеріального тиску;
  • аналізи крові та сечі;
  • доплерографія й дуплексне дослідження судин голови та шиї;
  • рентген черепа;
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія);
  • електронейрографія;
  • обстеження ЛОР-органів.

Може знадобитися консультація інших фахівців: терапевта, ендокринолога, оториноларинголога, імунолога, стоматолога та ін. Поставлення діагнозу дає можливість лікарю правильно визначити, як лікувати захворювання.

Способи терапії

Лікування невриту трійчастого нерва проводиться консервативним або хірургічним шляхом. У першому випадку призначаються препарати глюкокортикоїдів (наприклад, «Преднізолон»), часто доповнюються нестероїдними протизапальними та противірусними засобами. Дозування визначається в кожному випадку індивідуально.

Важливо усунути також першопричину. Якщо, наприклад, хворобу спровокував вірус герпесу, призначаються такі препарати для лікування, як «Зовіракс», «Ацикловір». Головна умова успішності терапії – своєчасний її початок. У залежності від симптомів, які супроводжують неврит, призначаються транквілізатори, седативні препарати й анальгетики. Щоб відновити структуру нервової тканини, вживають вітаміни групи B, нікотинову кислоту.

Якщо медикаментозне лікування неефективне, іноді проводять оперативне втручання.

Профілактичні заходи

Захворювання схильне до ремісії. Щоб запобігти запаленню лицьового нерва, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

  • збалансовано харчуватися;
  • відмовитися від шкідливих звичок – обмежити вживання алкогольних напоїв, кинути палити;
  • зайнятися активними видами спорту;
  • уникати переохолодження та травм;
  • своєчасно починати лікування ГРВІ;
  • періодично проходити профілактичний огляд у стоматолога та проводити санацію порожнини рота.

При перших проявах больового синдрому не варто зволікати. Краще відразу звернутися до невролога.

Дата: 1 травня 2021
×
Зворотній зв'язок

Запис на прийом

Мы используем основные и сторонние файлы cookie в целях повышения удобства пользования этим сайтом и получения информации о взаимодействии пользователей с его содержимым. Закрыв это сообщение, вы тем самым соглашаетесь с использованием нами файлов cookie.