Лікування періодонтиту Солом'янський район (Солом'янка)

Періодонтит: як розпізнати та вилікувати небезпечне запалення

Періодонтит – запальне захворювання, яке вражає навколозубні м'які тканини (періодонт). При патології руйнується зв'язка, яка утримує зуб у лунці, та кісткова тканина. Часто патологічний процес супроводжується утворенням флюсів, гранульом та кіст. Якщо не лікувати захворювання, воно загрожує флегмоною, сепсисом, запаленням гайморових пазух, остеомієлітом. Тому важливо за першої можливості звернутися до стоматологічної клініки. Професійна допомога дозволить купірувати запалення та уникнути ускладнень.

Причини розвитку періодонтиту

Захворювання розвивається частіше як ускладнення пульпіту, який, своєю чергою, може виникати за нелікованого карієсу. Інфекція, яка вже вразила верхні відділи зуба, згодом дістанеться і періодонту. Крім ігнорування карієсу та його ускладнень, спровокувати хворобу можуть такі фактори:

1. Травма зуба. Може виникати під час занять спортом, ДТП та інших випадках. Також механічне пошкодження можна отримати при систематичних посилених навантаженнях на зуб (наприклад, при розкушуванні горіхів).
2. Лікарська помилка. При некоректному лікуванні кореневих каналів пацієнт може одержати хімічний опік. Неповне усунення інфекції та алергія на ліки також здатні спровокувати запалення м'яких тканин.
3. Інші захворювання та їх ускладнення. При хронічних хворобах послаблюється імунітет, порушується робота ендокринної системи, що підвищує ризик запалення. При ангіні, гаймориті та інших подібних патологіях у періодонт можуть потрапляти бактерії через кровотік.

Підвищують ризик захворювання та запальні захворювання ясен: гінгівіт і пародонтит.

Стадії періодонтиту та їх симптоми

Захворювання може протікати у двох формах:

1. Гостра. Початкова стадія захворювання триває від кількох днів до кількох тижнів. Інтоксикаційна її форма супроводжується болем та відчуттям тяжкості навколо зуба. При розвитку гнійного процесу можна говорити про ексудативний тип патології. У цьому випадку болісні відчуття дуже сильні та мають пульсівний характер. Будь-який контакт із зубом викликає гостру реакцію. М'які тканини навколо проблемного місця набухають, запалюються лімфовузли, підвищується температура. З ясеневої кишені виділяється гній, може спостерігатися рухливість зуба.
2. Хронічний. Ця форма захворювання розвивається, якщо не лікувати гострий пародонтоз. Симптоми у такому разі слабо виражені, тому діагностика може бути ускладнена. Біль вщухає, і пацієнт може думати, що хвороба відступила. При цьому нерідко виникають дискомфорт при контакті із зубом, зміна його кольору, підвищена чутливість м'яких тканин, неприємний (гнильний) запах із рота. У деяких випадках утворюються нориці.

Лікування хронічного періодонтиту вимагає комплексного підходу та набагато більше часу. Періодично ця форма патології може загострюватись.

Як лікують періодонтит

Консервативне лікування періодонтиту передбачає лікування каналів. Його складність залежить від того, коли пацієнт звернувся до стоматолога. Основні етапи процедури:

1. Діагностика. Лікар проведе візуальний огляд та призначить рентген. На знімку видно осередок ураження у прикореневій області.
2. Анестезія. Дозволяє провести процедуру без дискомфорту для пацієнта.
3. Створення доступу до пульпи. Лікар розкриває зуб і видаляє уражені карієсом тканини. За наявності гною забезпечується його відтік.
4. Очищення каналів. Стоматолог видаляє уражену пульпу. Ефективно провести такі маніпуляції можна під мікроскопом. У цьому випадку лікар бачить структуру каналів, може їх повністю очистити. Таке лікування дозволяє уникнути ускладнень (наприклад, перфорації кореня).
5. Тимчасове пломбування каналів. За показаннями стоматолог призначає антибіотики та протизапальні препарати.
6. Постійне пломбування каналів. Виконується через 1-2 тижні медикаментозного лікування за умови, що на рентгенівському знімку не виявлено осередку інфекції. Фахівець видаляє тимчасовий матеріал та проводить обробку антисептиками. Після цього канали пломбують постійно. Щоб не залишилося порожнеч, лікар на цьому етапі також може використовувати дентальний мікроскоп. Якщо його не застосовувати, спеціаліст після процедури зробить ще один рентген для контролю за герметичністю заповнення каналів.

Залежно від форми періодонтиту для консервативного лікування знадобиться 2-3 відвідування стоматології. Для відновлення тканин після такої терапії можуть бути призначені фізіотерапевтичні процедури: ультрафонофорез, НВЧ-терапія, магнітотерапія, лазеротерапія, електрофорез.

У складних випадках застосовують хірургічні методики. Це як повне видалення зуба, коли зберегти його неможливо, і часткова екстракція — резекція верхівки кореня чи ще частини коронки. У ході операції може застосовуватись лазер, що дозволяє знизити ризик кровотечі та інфікування. При збереженні частини зуба можна його обробити та встановити коронку. Це дозволяє зберегти функціональність зубного ряду.

Профілактика періодонтиту

Періодонтит — небезпечне захворювання, тому краще не допускати його розвитку. Профілактика патології припускає:

• якісну гігієну ротової порожнини — з використанням зубної нитки або іригатора, а також ополіскувача;
• своєчасне лікування карієсу — важливо проходити профілактичні огляди в стоматолога, що дозволить виявляти захворювання на ранніх стадіях та лікувати його;
• зміцнення імунітету – передбачає правильне харчування, відмову від шкідливих звичок та достатню кількість вітамінів у раціоні;
• запобігання травмам зубів — використовувати капи при заняттях спортом, не розкушувати тверді предмети.

Дотримуючись цих рекомендацій, можна звести до мінімуму ризик розвитку періодонтиту та зберегти здоров'я зубів на довгі роки.

Записатися на консультацію до лікаря-стоматолога можна за телефонами